Ресторан «За двома зайцями» — 26-річна легенда київської гастрономії на Андріївському узвозі

Ресторан «За двома зайцями» на Андріївському узвозі, 34 у Києві — це не просто заклад харчування. Це живий організм, де історія легендарного фільму 1961 року переплітається з автентичними рецептами міської кухні, а кожна страва несе відбиток сімейних історій і фермерської турботи. Заклад, який відкрився у 2000 році, вже понад чверть століття зберігає дух дореволюційного Подолу, пропонуючи гостям зануритися в атмосферу щирого київського гостинності.

Тут народжуються нові традиції на основі старих: котлета по-київськи готується за класичним принципом з маслом всередині, але з сучасним акцентом на якість курки, а форшмак отримує несподівану пару — гарбузовий бісквіт. Власниця Тетяна Митрофанова та шеф-кухар Наталія Хоменко, яка працює з першого дня, перетворили ресторан на простір, де міська естетика Києва оживає в тарілці. Для новачків це м’яке введення в світ української гастрономії з поясненнями та рекомендаціями, для досвідчених — можливість переосмислити знайомі смаки та відкрити маловідомі грані київської ідентичності.

Заклад вміщує до 70 осіб у трьох залах для бенкету та до 120 на фуршет. Середній чек — близько 900 гривень. Працює з 11:00 до 22:00–23:00. Бронювання рекомендоване, особливо на вихідні та свята.

Історія, що почалася з пристрасті до рідного міста

У 90-х Тетяна Митрофанова, викладачка англійської за освітою та підприємиця у сфері моди, випадково опинилася в ресторанному бізнесі. Спочатку вона допомагала знайомим відкрити кав’ярню на Андріївському узвозі, 22, де сама стояла за барною стійкою, а чоловік готував шашлик. Курячі котлети по-київськи тоді привозили замороженими з Польщі — якісної курки в Україні ще бракувало. У 1997 році з’явився літній майданчик біля садиби Булгакова, після того як команда вивезла десять КАМАЗів сміття з території.

У 2000 році проєкт розширився в підвал будинку початку XX століття, побудованого для купця Андрія Слинька. Спочатку заклад називався «Старе місто. Ресторація», але гості запропонували нову назву — «За двома зайцями». Вона набрала найбільше голосів і прижилася. Назва відсилає до культової комедії 1961 року режисера Віктора Іванова за п’єсою Михайла Старицького. У фільмі збанкрутілий цирульник Свирид Голохвостий намагається «вбити двох зайців» — одружитися одразу з двома нареченими. Стрічка стала візитівкою українського гумору, суржику та київського колориту. Акторка Маргарита Криницина, яка зіграла Проню Прокопівну, особисто підтримала відкриття ресторану.

З перших днів ресторан почав збирати колекцію: старі театральні програми, фотографії зі зйомок фільму, порцеляну, одяг київських модниць кінця XIX — початку XX століття та десятки арт-об’єктів у формі зайців. Багато співробітників працюють тут по 20 і більше років. Шеф-кухар Наталія Хоменко — з дня відкриття. «Цей ресторан — це вже як дім», — каже вона. Після 24 лютого 2022 року підвал став бомбосховищем, а кухня годувала блокпости, ТРО та лікарні. Команда досі співпрацює з волонтерами проєкту «Борщ для ЗСУ».

Інтер’єр, у якому стіни розповідають історії

Коли заходиш до ресторану, час ніби сповільнюється. Інтер’єр відтворює атмосферу міщанського та купецького Києва дореволюційної доби: масивні дерев’яні столи, смугасті дивани, чорно-білі світлини старого міста, ретро-афіші. Дизайн порадила архітекторка Ірма Каракіс.

При вході гостей зустрічає скульптура Купідона. Стріли з лука спеціально не закріплені — закохані пари часто забирають їх на згадку. «Нехай летять по світу в ім’я любові», — усміхається Тетяна Митрофанова. Зайці тут всюди: у живописі, скульптурі, навіть у назвах деяких страв. Це не просто декор. Це спосіб нагадати, що ресторан — про гру, гумор і спробу «встигнути все», як у фільмі.

Міська київська кухня: філософія, що вирізняє заклад

Багато хто вважає українську кухню суто сільською — борщ, вареники, сало. Тетяна Митрофанова з першого дня наполягала: Київ має власну міську гастрономічну ідентичність. «Коли ми відкрилися, до нас стояли черги. Це найкраще підтвердження, що ідея була вчасно», — згадує вона.

Заклад працює з місцевими фермерами: кроляча ферма постачає м’ясо для вареників, котлеток і паштетів; сири витримують до чотирьох років; використовують конопляну та гарбузову олію, топлене вершкове масло. Багато продуктів сушать і консервують самостійно. Зельці, ковбаси, холодці — все роблять на місці. Рецепт сирників та крему для «Наполеона» — від прабабусі-киянки Тетяни.

Це не музейна кухня. Це жива традиція з сучасними акцентами: борщ подають з конопляними пампушками, форшмак — з гарбузовим бісквітом, а замість каштанів іноді використовують жолуді (крем-суп і навіть торт «Київ»).

Сигнатурні страви, які варто спробувати

Новачки часто починають з перевіреної класики, а досвідчені шукають авторські інтерпретації. Ось найяскравіші позиції:

• Котлета по-київськи — справжня, з маслом всередині, соковита, з хрусткою паніровкою. Подають з картопляним пюре або овочами. Це не ресторанна «версія», а саме та страва, якою пишаються кияни.
• Форшмак з гарбузовим бісквітом — оселедець у новому прочитанні. Солодкуватий бісквіт балансує солоність, створює несподіваний, але гармонійний смак.
• Фарширована щука — старовинний рецепт, де риба томиться довго, залишаючись ніжною. Подають з соусом на основі бульйону.
• Український борщ з конопляними пампушками — класика з акцентом на натуральність. Конопляна олія додає горіхових ноток.
• Страви з кролятини — вареники, котлетки, паштети. Кролик тут не екзотика, а повсякденний якісний продукт.
• Сирники по-київськи з морозивом та сметаною — десерт, який поєднує домашній смак і ресторанну подачу.
• Фазан з фігами та крем-суп з жолудів — для тих, хто хоче відчути глибину авторської кухні.

Алкогольна карта включає традиційні настоянки: хреновуху, журавлинівку та авторські. Дитяче меню та вегетаріанські позиції присутні.

Цікаві факти про ресторан «За двома зайцями»

Практичні поради для першого та повторного візиту

Бронюйте столик заздалегідь — особливо на вечір п’ятниці чи суботи. Телефон: +38 (097) 444 56 90. Для першого знайомства обирайте комбінацію: салат або форшмак, котлету по-київськи та десерт-сирники. Якщо любите експерименти — просіть рекомендації від офіціантів, вони знають історію кожної страви.

Для побачень ідеально підходять невеликі зали або місце біля вікна з видом на узвіз. Сімейні обіди комфортні в основному залі. У теплу пору року працює тераса. Якщо плануєте свято — ресторан вміщує бенкети та фуршети, є дитяче меню.

Досвідчені відвідувачі радять звертати увагу на сезонні пропозиції та дегустації — іноді з’являються устриці з вином чи спеціальні вечори з живою музикою. Середній чек дозволяє приходити як на романтичну вечерю, так і на сімейний обід без переплат.

Ресторан «За двома зайцями» продовжує жити своїм ритмом: оновлює меню, зберігає колекцію, приймає нових гостей і радіє тим, хто повертається вже багато років. Це місце, де київська кухня не просто смачна — вона має характер, історію та душу. Приходьте скуштувати.